Мурованокуриловецька районна рада
ГОЛОСУВАННЯ ЗА ПРОЕКТ РІШЕННЯ: № 25/7
Про звернення депутатів
районної ради
Відповідно до частини другої статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, з метою забезпечення прозорості в питаннях управління землями державної власності, захисту інтересів територіальних громад сільських населених пунктів, враховуючи пропозиції сільських голів, сільгоспвиробників району та постійної комісії районної ради з питань агропромислового розвитку, регулювання земельних відносин, раціонального використання надр та охорони навколишнього природного середовища, районна рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити текст звернення депутатів районної ради до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з питання прийняття відповідних нормативно-правових актів щодо передачі до повноважень сільських, селищних, міських рад вирішення всіх питань земельних відносин незалежно від категорії земель, крім земель-об‘єктів районного, обласного і державного значення (додається).
2. Виконавчому апарату районної ради направити дане звернення Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.
Голова районної ради С. Ладан
Нікітчук А.М.
Покалюк Т.М.
Гончарук В.В.
Каландей І.С.
Огірчук Л.В.
Додаток
до рішення 7 сесії районної ради 7 скликання від 23 вересня 2016 року
ЗВЕРНЕННЯ
депутатів Мурованокуриловецької районної ради до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з питання прийняття відповідних нормативно-правових актів щодо передачі до повноважень сільським, селищним, міським радам вирішення всіх питань земельних відносин незалежно від категорії земель, крім земель-об‘єктів районного, обласного і державного значення
Ми, депутати Мурованокуриловецької районної ради, глибоко стурбовані ситуацією, що склалася у сфері земельних відносин, зокрема відсутності законодавчого врегулювання проблеми пов‘язаної із наданням земель сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування для всіх потреб.
Так, Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 333-р, серед проблем, що потребують нагального розв'язання, зазначається проблема відсторонення місцевого самоврядування від вирішення питань у сфері земельних відносин, посилення соціальної напруги серед сільського населення внаслідок відсутності реальної влади місцевого самоврядування. Зазначеною Концепцією передбачено необхідність надання територіальним громадам права розпоряджатися земельними ресурсами в межах своєї території, об’єднувати свої майно та ресурси в рамках співробітництва територіальних громад для виконання спільних програм та більш ефективного надання публічних послуг населенню суміжних територіальних громад;
Зокрема, з 01 січня 2013 року відповідно до змін, внесених до статті 122 Земельного кодексу України, затверджених Законом України від 06 вересня 2012 року № 5254-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”, повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб наділені центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.
Розпорядниками цієї категорії земель стали головні управління Держземагентства в областях, що почали здійснювати передачу земельних ділянок за непрозорими схемами, без урахування думки районних державних адміністрацій і місцевих громад. Процедуру з проведення земельних аукціонів із продажу цих земель ускладнено та, внаслідок відсутності коштів у державному бюджеті для організації їх проведення, значно загальмовано.
В результаті набули поширення випадки, коли жителі територіальних громад не можуть скористатися правом, визначеним законодавчо, отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території місцевої ради за місцем проживання, що призводить до виникнення соціальної напруги та конфліктних ситуацій між населенням і місцевою владою.
Землі сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи користування не передаються, втрачаються значні кошти надходжень до місцевих бюджетів. У той же час місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування позбавлено права участі у прийнятті рішень щодо використання зазначених земель та контролю за ефективністю їх використання, хоча відповідальність за наповнення місцевих бюджетів покладено саме на них.
Окрім зазначеного, органи Держземагентства постійно зволікають з оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності місцевим суб'єктам підприємницької діяльності, висуваючи необґрунтовані зауваження до їх оформлення та вимагаючи додаткові, не передбачені чинним законодавством України, матеріали. Мають місце випадки надання земельних ділянок суб'єктам господарювання - представникам потужного бізнесу, обходячи Центри надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій, що призводить до утворення монополій у галузі сільського господарства.
Як наслідок, такий стан справ призвів до збільшення кількості скарг громадян стосовно порушення їх прав при вирішенні питань земельних відносин і незадовільної роботи Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, часта зміна керівництва якого та його безвідповідальність погіршували ситуацію та сприяли корупційним проявам.
З огляду на вищевикладене, депутати Мурованокуриловецької районної ради неодноразово зверталися до вищих і центральних органів влади з пропозиціями щодо врегулювання зазначеної проблеми, зокрема в частині розробки та прийняття необхідних нормативно-правових актів стосовно подолання непрозорих процедур прийняття місцевими органами Держземагентства рішень про надання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб, зокрема, відповідно до політики децентралізації влади в Україні, шляхом делегування зазначених повноважень органам місцевого самоврядування.
На звернення отримано відповідь, що за дорученням В. Гройсмана, на той час ще Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а нині Голови Верховної Ради України, Держземагентством України запроваджено обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Це рішення стало одним із перших кроків у реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, але воно не вирішує порушену проблему в цілому. Місцеві органи Держземагентства, в більшості випадків, як показує практика, ігнорують позицію органів місцевого самоврядування, використовуючи прогалини у законодавстві та неврегульованість земельних відносин.
Зважаючи на вищевикладене, Мурованокуриловецька районна рада повторно звертається з клопотанням про необхідність термінового вжиття заходів щодо розробки концепції проекту внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють земельні правовідносини й підготовку текстів відповідних змін, де передбачити наступні умови:
1. Передання до повноважень сільських, селищних, міських рад вирішення усіх питань, що стосуються земельних відносин, незалежно від категорії землі (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, водні об'єкти та ін.), крім земель, віднесених до об'єктів районного, обласного і державного значення.
2. Відміни проведення земельних торгів (аукціонів), які призводять до зволікання із вирішенням питань надання в оренду земельних ділянок. При наявності декількох бажаючих отримати земельну ділянку запровадити проведення конкурсу за спрощеною процедурою. До складу конкурсної комісії пропонуємо залучити депутатів місцевих рад. Врегулювати питання можливості надання переваги в наданні земельних ділянок (ріллі) місцевим сільгоспвиробникам. Надати право вирішувати зазначене питання на підставі кадастрового плану та нормативно-грошової оцінки землі з наступним складанням проекту відведення земельної ділянки. Земельний податок сплачувати з моменту надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, а не з моменту його затвердження.
3. Встановлення єдиної ставки орендної плати на відповідній території з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (для ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень, водних об'єктів та ін.). Законодавчо забезпечити можливість сільських, селищних, міських рад переглядати договори оренди, передбачивши в них зміну орендної плати з урахуванням індексів інфляції.
Переконані, що наші спільні зусилля, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, сприятимуть подальшому розвитку галузі та зміцненню місцевих бюджетів сільських, селищних, міських рад.
Керуюча справами
виконавчого апарату районної ради Т. Покалюк